Директор ліцею втік у військо попри бронювання: як історик з Луцька служить заступником комбата на Донеччині

Микола – заступник командира батальйону 100-ї окремої механізованої бригади на псевдо Директор – освітянин з 30-річним стажем. Військовий розповідає: обманював дружину, що волонтерить, а сам був у війську. На Донбасі не може пройти повз зруйновану школу і не сфотографувати. Каже, в його відносно мирному Луцьку діти мають знати: їхні цілі школи – це цінність.

Як освітянину із 30-річним стажем армійська служба та що боїться почути від рідних загиблих побратимів, він розповів Суспільному Донбас.

Микола показує на телефоні фото зруйнованої школи у Костянтинівці. Освітянин з 30-річним стажем та вчитель у третьому поколінні, на Донбасі він зібрав уже колекцію фото розбитих шкіл. Микола на псевдо Директор у Луцьку до повномасштабного вторгнення очолював ліцей.«Я просто втік на війну, бо вчителів не беруть – заброньовані. Навіть дружину обманював: казав, що їду допомагати як волонтер. Маю двох синів, вони теж служать, і якось залишатися вдома було… Я ж вчитель історії. Як потім дітям розказувати, коли запитають, де я був, коли йшла війна?» – каже чоловік.

Читати ще: «Я не люблю плачів». Історик-краєзнавець, військовий Сергій Годлевський – про лекції в окопах, бліндажну церкву і потребу писати

Він пройшов шлях від санітарного інструктора до заступника командира батальйону з морально-психологічної підтримки.«У мене в дипломі написано: вчитель історії, методист виховної роботи. Якраз це і дало можливість, мабуть, знайти часом легший шлях до спілкування з солдатами. Найважче – спілкуватися з родинами зниклих безвісти. Щоразу боюся, що спитають, чого хтось загинув, а я живий. На щастя, жодного разу такого запитання не прозвучало», – каже заступник командира батальйону 100-ї ОМБр.

Читати ще: «У 18 рано йти воювати, але вчитися захищати Батьківщину треба зі школи», – ветеран-педагог з Луцька

Раз на рік – на свято першого чи останнього дзвоника – він неодмінно приїздить до ліцею.

«Один випускник досі служить у підрозділі БПЛА. Два випускники служили з ліцею. Один офіцер зараз вже – командир роти. Приємно, що є такі учні, які стали поряд. Мабуть, я не найгірший був учитель. Ну і сумно: росте кількість дощок на вході. Два випускники мого ліцею отримали Героя України посмертно…» – зітхає Директор.Він мріє про те, як повернеться до свого кабінету не у військовій формі. І тоді, каже, зможе підібрати потрібні слова, щоб розповісти учням про війну, яка нарешті стане історією.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---