«Можливо, мій вклад невеликий, але я мусив це зробити», – старший дільничний з Горохівщини, який нині боронить Україну

40-річний капітан поліції Назар Колядко понад 19 років служить у правоохоронних органах. І весь цей час він, як кажуть на поліцейському сленгу, топче землю, тобто працює дільничним.

Щоправда, вже більш як рік Назар несе службу в складі стрілецького батальйону поліції Волині. Розповідає, що це було його свідоме рішення.

«Багато хто хоче сидіти на лавочках, нічого не робити і щоб усе було добре. Щоб тільки хтось, але не ми. Тому я як поліцейський, який складав присягу, ухвалив таке рішення. Мій вклад, може, і невеликий, але я мусив це зробити. І разом з побратимами ми виконуємо свою місію», – каже капітан.

Родина, зокрема дружина і син, були не в захваті від рішення іти на війну, тим більше, що вже відвоював рідний брат Назара.

«У кінцевому результаті рідні мене підтримали», – усміхається офіцер.

Читати ще: «Маємо впоратися з усіма викликами і боротись до перемоги», – волинський поліцейський-лютівець Андрій Сидорчук, в якого воюють син і три брати

У стрілецькому батальйоні довелося пройти всі ази військової підготовки, опанувати нову спеціальність оператора БПЛА. З допомогою літальних апаратів нині бійці супроводжують захід колег на позиції, виведення поранених, доставку провізії, бойових комплектів тощо. На жаль, доводиться і евакуйовувати двохсотих та трьохсотих...

Один з випадків запам’ятався особливо яскраво. Йдеться про тяжко пораненого колегу Василя Вітра.

«Це важко описати словами. Ми бачили на екрані його евакуацію. Коли біля них прилетіла міна, всі хлопці попадали і так лежали кілька секунд, ми думали, що це все. Але вони піднялись і почали йти далі, і так більш як добу. Поряд ще падали міни. Але всі вийшли живими, це головне, наш колега вже переніс кілька операцій», – пригадує боєць.

Сам Назар також отримав нетяжкі поранення: коли перебував на позиції, у бліндаж прилетів fpv-дрон. Однак служить далі, бо це – його обов’язок.

Читати ще: «Поки поліція воює на фронті і захищає вас в тилу, руки геть від них», – волинський боєць «Люті» Олег Булатов

За роботою вдома, звісно, сумує. За 19 років служби дільничного знали буквально всі. Найбільш приємно згадувати позитивні події, коли комусь реально допомагали. Пригадує, що часто розшукували дітей, безвісти зниклих поважного віку.

«І коли ту бабусю дві доби шукаєш, не спиш, прочісуєш ліси й болота, а потім знаходиш і повертаєш рідним, вони готові, як кажуть, ноги цілувати. Люди вдячні», – усміхається поліцейський.

Пригадує, як однієї зими зустріли бус з розвезення хліба, що застряг у снігу. Доклавши чимало зусиль, таки допомогли водієві вибратися.

«Далі він відчинив дверцятка транспортного засобу і сказав: «Беріть, що хочете. Усе забирайте. Я вам такий вдячний!» А там було повно хлібобулочних виробів. Ми, звісно, подякували і поїхали далі по викликах. От цей випадок гріє душу і свідчить про вдячність та довіру», – каже Назар.

Читати ще: «За кожного бійця відчуваю відповідальність, бо це мої хлопці», – волинянин Балу з бригади «Лють»

У день професійного свята офіцер зичить колегам терпцю, сили і мудрості, гідно виконувати свою роботу, хай де вони є. А сам разом з іншими поліцейськими-добровольцями продовжує нести службу на сході і захищати країну.

Ольга БУЗУЛУК

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---